2015-08-11 17:10
082008_032017
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Сьогодні бачив леді, яка прибирала за своєю собачкою лайно в пакетик. Не десь там у мажорному кварталі у центрі, а у дворах звичайнісіньких "хрущовок".
Все-таки це суспільство помалу видужує.
Бачив дівчину зі скрипкою в метро, вона співала "My immortal". Цікаво, людським нащадкам років через 10 - 15 також будуть здаватися наївними, якимось при тому їдкими і неприємними, пісні, що були близькі нам, як я зараз дивлюся з легкою відразою на медіапродукцію радянських часів? Сподіваюсь, що ні, і що справа тут не лише в часі, що минув.
Вранці по газонах гуляють коти, серед них є один повністю білий з чорним носом; При чому шерсть на носі біла, чорний сам отой п'ятак, що у більшості котів рожевий. Можливо, у минулому житті він був полярним ведмедем.
Від думки, що треба виходити на вулицю, щоразу доводиться гамувати глибинну тілесну паніку, моя "апаратна витримка" добігає кінця, я ірраціонально починаю боятися, що ця спека не скінчиться ніколи.
Друга чашка кави сяк-так "піднімає з мертвих", одної вже мало.
Поглядаю в холодильник, поволі закрадаються думки "його б помити". Але поки не можна, бо зараз там - ололо, на диво щось є, і воно може зіпсуватися по такій температурі навколишнього середовища, непридатній для життя. А то, он, із тиждень тому там була прямо зворушлива картина маслом суворих холостяцьких буднів: почата пляшка горілки, що купувалася ще у вікопомні часи, вже ніхто й не пам'ятає, для яких потреб, і кабачки. Сирі, звісно, здоровезними темно-зеленими торпедами сумно займають одну полицю...
Сонно і блаженно зараз тягнуться мої дні, у дрібних неспішних справах. Для когось це може і "не життя", комусь то "надто нудно", а мені поки саме те. Чогось такого вже дуже давно потребувалось. Ніби... "Відсидітись" і "віддихатись", врешті, після всього.
Download Evanescence My Immortal for free from pleer.com

Все-таки це суспільство помалу видужує.
Бачив дівчину зі скрипкою в метро, вона співала "My immortal". Цікаво, людським нащадкам років через 10 - 15 також будуть здаватися наївними, якимось при тому їдкими і неприємними, пісні, що були близькі нам, як я зараз дивлюся з легкою відразою на медіапродукцію радянських часів? Сподіваюсь, що ні, і що справа тут не лише в часі, що минув.
Вранці по газонах гуляють коти, серед них є один повністю білий з чорним носом; При чому шерсть на носі біла, чорний сам отой п'ятак, що у більшості котів рожевий. Можливо, у минулому житті він був полярним ведмедем.
Від думки, що треба виходити на вулицю, щоразу доводиться гамувати глибинну тілесну паніку, моя "апаратна витримка" добігає кінця, я ірраціонально починаю боятися, що ця спека не скінчиться ніколи.
Друга чашка кави сяк-так "піднімає з мертвих", одної вже мало.
Поглядаю в холодильник, поволі закрадаються думки "його б помити". Але поки не можна, бо зараз там - ололо, на диво щось є, і воно може зіпсуватися по такій температурі навколишнього середовища, непридатній для життя. А то, он, із тиждень тому там була прямо зворушлива картина маслом суворих холостяцьких буднів: почата пляшка горілки, що купувалася ще у вікопомні часи, вже ніхто й не пам'ятає, для яких потреб, і кабачки. Сирі, звісно, здоровезними темно-зеленими торпедами сумно займають одну полицю...
Сонно і блаженно зараз тягнуться мої дні, у дрібних неспішних справах. Для когось це може і "не життя", комусь то "надто нудно", а мені поки саме те. Чогось такого вже дуже давно потребувалось. Ніби... "Відсидітись" і "віддихатись", врешті, після всього.
Download Evanescence My Immortal for free from pleer.com

(no subject)
(no subject)
у Хоткевича, видимо, стиля нахватался
(no subject)
(no subject)